Годі базікати
6
02 серпня 2024
Говоримо (принаймні намагаємось говорити) про книги: про те, як читаємо, які читаємо та нащо це взагалі робимо.
Розшифровано автоматично, тож можливі помилки.
Костя
Коля, скажи мені, чому ти так палко ненавидиш агроквадроберів? Знав, що викликаю. Чувак тут. В тобі знову ці
Коля
відчуття. Бо я теріанець? Тери... Хто там? Я думаю, що ми
Костя
обидво замахлили. Але якщо що, то в телеграм-каналі Годі Базікати можна подивитись коротеньке відео. Принаймні трошки про тих, хто такі агроквадробери. А про інших там трошки було згадано. Але якщо ви, як і ми... А, блять, до кого я звертаюся? Ви. Коротше. Це, будь ласка, не вирізай. Це повинно залишитись. Але в телеграм каналі дійсно дякую тобі за те відео. І ми трошки поговорили про агроквадроберів та тих інших, яких там чуваків чи чувіх.
Коля
Теріанці.
Костя
Теріанці, так. Я думаю, що насправді це можна все про них прочитати в книгах. Я майже впевнений. Познаєш, зараз це є така штука, що про кожну... Це раніше було, коли люди писали якусь фігню в книгах і продавали на Амазоні,
Коля
в
Костя
Амазон Book Store. І там було щось завгодно. А зараз вже є цілі... Я не знаю, що це можна звати ботофермами, коротше, там чуваки, що пишуть умовно з чатом GPT якусь книгу. Ну, тупо пишуть,
Коля
типа,
Костя
чат Джі Піті, напиши мені книгу про якийсь детектив. І потім просто роблять копіпаст і видають це, як книгу в Амазоні, і навіть заробляють якісь гроші. Бо люди такі шукають, що почитати, і такі, хм, детектив там про якусь мишу, наче непогано. Моє справжнє питання було, звісно, не про агроквадроберів, а про взагалі про те, чи читаєш ти книжки.
Коля
Так, давай спробую так відповісти. Взагалі-то книжки я читаю, але, напевно, не так багато, як хотілося б.
Костя
Кому хотілося
Коля
б? Ніж мені хотілося б. Ну, принаймніше, я читаю це обов'язково паперові книжки. Тобто, що я не можу бути в електронному вигляді. Ну, з останнього, що я там читав? Це був Фоззі, якраз. До речі, ти кажеш останнє чи крайня?
Костя
Я терпіти не можу, коли кажуть крайня. Це єврейська штука, якщо хлопчик народжується, то крайня може бути плоть, яку відрізають. Це може бути крайня. Або людина в черзі може бути крайня. Мені здається, що
Коля
все.
Костя
Птах, що сидить на якихось проводах, може бути крайнім, але все, що книга, то вона остання. Я розумію, що в кожній професії бувають свої жаргони, і я чув, що це, знаєш, така штука, типу, десантники кажуть крайній,
Коля
бо це
Костя
погана прикмети казати останній. Типу останній,
Коля
ага.
Костя
Пам'ятаю, що у мене якось дитина, старша донька була в реанімаційному відділенні, тому що там в неї якось запалення легень було чи щось таке, і я коли йшов звідти, вона була в реанімаційному відділенні, але в принципі не те, щоб вона, знаєш, прям дуже-дуже погано було, але сказали, що краще так. Я весь день з нею просидів, і коли на ніч йшов додому, я, виходячи з відділення, сказав спокійної ночі. І мені сказали, що ви таке кажете? Не можна казати спокійної ночі. Тому що спокійний – це про покойників вони вважають. Можна тільки бажати тихою або гарною ночі. І я, в принципі, розумію, що в відділенні реанімації дитини, напевно, це можна пробачити. Але коли кажуть, я прочитав крайню книгу, блядь, крайню на який полиці, я не знаю.
Коля
Ну, це мені нагадує, як в моєму дитинстві, коли на щось казав дірка, то мені батько казав, що дірка тільки в сраці, а все інше це отвір. Отвір. Ну, типу, отверсті, так. Отвір. Тому, так, якщо ми вже заговорили про сраку, повернемось до книжок. Давай. Значить, останню книжку, яку я прочитав, це була книжка Фоззі, яка називається «Heavy Metal». Вона тільки нещодавно вийшла, і я її замовив, мені її надіслали в Ригу, я дуже задоволений. Знову можу багато розповідати про Фоззі, про його книжки, але дуже раджу прочитати. У мене є всі його книжки, щось це вже десь майже 10, напевно. Першу книжку він написав ще в 2009 році, вона називається «Ели воду из-под крана». Дуже класна книжка, це дуже легке і круте читання. Звучить як щось про
Костя
90-ті роки, звучить так.
Коля
Це дуже цікаві історії. Він так легко це пише. Я не знаю, чи легко він це пише, але це дуже легко читати. І це дуже приємно читати. І мені дуже подобається. Останню я перечитав задоволений. Взагалі він її писав. Вона написана таким чином, що це мав би бути серіал взагалі. З десяти, здається, серій. Але ще з нього домовленість з серіалом не вийшла. І тому він просто її як книжку... Надрукував, і це дуже цікаво. Я думаю, що я додам посилання в наші шоу-ноти на магазин ТНМК, де можна замовити книжки Фоззі. Там, здається, не всі, але щось можна замовити. Там від 200 гривень до, здається, 400 книжків коштують. І думаю, що можна замовити, прочитати.
Костя
Якщо
Коля
ви замовите, вам не сподобається, то напишіть мені, я вам поверну гроші. Скажи мені, будь ласка, це
Костя
ж, давай зробимо вигляд, як я вже, мені здається, один чи два рази в попередніх епізодах подкаста робив, я роблю вигляд, що я щось не знаю, я такий, а це що, той самий фоззі, що з гурту Танок на Майдані Конго?
Коля
Так, це він. О, я
Костя
не знав.
Коля
Якщо ми вже згадали про ТНМК, у них якраз ми декілька подкастів тому згадували про те, що в них мав вийти продовження альбому Ватра, який називається Ватра Блек. Володіло. Так, і він вже вийшов, його можна послухати на всіх музикальних майданчиках. Якщо ви чекали цей альбом так, як ми з Костєю, то... Приєднуйтесь
Костя
і слухайте. Я не прослухав весь альбом, але я трошки прослухав вже сьогодні. І я почув, що там є скіти. І я, якщо правильно впізнав по голосу, там є скіт, який записав Антон Тимошенко. Є скіт, який записав
Коля
Сергій
Костя
Притула.
Коля
Ще
Костя
інші я не впізнав, якщо чесно, вже по голосу. Але тут треба сказати...
Коля
Там є навіть від Скрябіна. І дуже круто. Там класна історія про Гуцула.
Костя
А, про Гуцула, який думає це в трембіту? Так. Блін, реально, скіти, коротше, я, знаєш, інколи, я думаю, що це теж можна залишити в подкасті, ми домовлялися, що ми будемо просто спілкуватися і не будемо робити це, знаєш, подкастом, в якому ми кажемо «Добрий вечір, Тима». Але я 100% знаю, що не всі знають, що таке скіти. І я, якщо чесно, тут навіть не придурююсь. Скажи, будь ласка, а вони у всіх виконавців називаються скіти? Тому що це ж не унікальна штука для танків. Це, в принципі, в реп-світі розповсюджена штука. Вони у всіх виконавців називаються скіти ці штуки?
Коля
А я не впевнений. Чесно кажучи, я не знаю. Нещодавно вийшов новий альбом Eminem, і там щось таке є, але, здається, воно і не називається там скітами. Воно просто є і є, якісь там кусочки, якісь там розмови. Так, так,
Костя
коротше, я просто хотів сказати, що ми не домовлялися не розмовлятися зі слухачами, чи щось таке, я так розумію, запевно. Але скіти — це такі маленькі вставки між піснями, в яких можуть бути якийсь прикол, якась, я не знаю, маленька історія, чи щось таке. І воно дуже прикольно, коли між піснями є оці скіти, воно додає крутості альбому в 500 разів, мені здається. І в цьому новому альбомі «Ватра Блек», так? Так. Також є скіти. «Пофіг поки що про книжки, скажи мені цей останній альбом Емінема». Він звучить, типу, знаєш, як дід. Ну, тобто, ми в подкасті багато кажемо, що ми діди, і мені сьогодні брат питав. А брат у мене старший за мене, і він каже, типу, «А чого ви з Колі постійно кажете, що ви діди?» І він такий, «Ти ж молодший за мене, якщо ти дід». Бро, можеш заспокоїтись, бо ти ж старший на три роки, і то менший, тому ми одного покоління, і ти теж дід, але не супердід, тому все нормально. Так от, Eminem, його новий альбом, це звучить як, типу, як коли дід хоче бути з молоддю, і є такий, я ще не вмер, у мене творчість, чи реально там прям норм альбом, як тобі?
Коля
Коротше, з приводу емінема, що цікаво, що коли 20 років тому він був популярний, і його любило слухати молодь, але його дуже не любили дорослі. Тому що він був такий надзвичайним. Бешкетник. Він підіймав ось цим своїм... Бешкетник, так, своїм ось цим альтер-его Slim Shady. Він підіймав такі теми, постійно там знущався з різних людей, і то все. І от зараз він випустив альбом, який... Вже ми, як дорослі, ми його слухаємо, і мені він здається прикольним, хоча він щось такі теми підіймає, за які йому норм може прилетіти. Щось типу «Fuck blind people and deaf people suck». В нього ще є такий рядок. Моя трансгендерна сіамська кішка ідентифікує себе як чорна, але насправді вона китайська. Ну, типу, він підіймає такі теми, що зараз дорослі його слухають і такі, о, прикольний чувак просто стібеться з інших. А от якраз Джен Зі, і це він багато разів підкреслює в різних своїх піснях, що от покоління Джен Зі вже його не розуміє. І воно
Костя
вже... Я подумав, що це Джей Зі, якийсь виконавець. Це Джей Зі,
Коля
блять. Ну, типу, Джен
Костя
Рейшн,
Коля
так. І що, типу, раніше його не любили одні, а, типу, зараз його не люблять вже інші. Типу, молоді люди його не люблять. І він завжди такий, знаєш, для якоїсь там одної частини аудиторії, що завжди є інша частина, яка просто його ненавидить.
Костя
Так, але ми ті, хто слухали і ховали його касети від батьків, тепер, хоча вони, ну, там, реально він так фігачить з такою швидкістю англійською, що навіть ті з батьків, що розуміють англійську, ніфіга, все одно не зрозуміли. Але тепер ми стали тими батьками, що можуть слухати Eminem, а якщо дати дітям, вони скажуть, що це за фігня. Типу, тепер треба ховати від дітей касети Eminem. Так. Тому що я зараз подивився, йому в цьому році 52 виповнюється Тому, ну да, вже серйозний дядька Маршалл Мазарс, чи як його Так, Мазарс Маршалл Брюс Метерс третій Метерс третій Я, чесно кажучи, попередних двох не бачив, але ладно Давай ще раз до українського емінема, до Фоззі Хіба що Фоззі краще Ти розповідав, що ти купив його, останню книгу, що читав, це його була,
Коля
як вона називалася? Heavy
Костя
Metal.
Коля
А що, це
Костя
він, якщо я правильно розумію, ти сказав, що вона написана була, можливо, як серіал. Він же, мені здається, що Фоззі заробляє тим, що пише сценарії. Це так? Що він сценаріст також.
Коля
О, це я насправді не знаю. Так.
Костя
Більшість моїх знайомих знають ФОЗЗІ, і якщо знають, то вони знають або як супермаркет, який в'їбало в Одесі їбаною російську ракету. Так і так, я знаю Фоззі, а до чого тут реп взагалі. Я там рис купую з Індії. Або знають його як чувака з Танок на Майдані Конго, у якого такий, як ти назвав би голос Фозі? Це він, реальний його голос? Чи він, типу, грає роль всі роки, коли він читає реп? Ну, знаєш, у Фагота такий низький, і такий, типу, я
Коля
з хриплим
Костя
голосом, я Фагот, мене любить, у мене в голосі Бабі Магніт. А у Фоззі такий типу, а я все життя жартую. Крім того, я просто фігів, коли вперше дізнався, що Фоззі пише книжки. Я читав, якщо чесно, тільки «Червоні хащі», здається так. Дуже
Коля
крутий
Костя
український роман. Прямо «Фоззі респект», обов'язково почитаю інші. І, здається, він таки пише сценарії, тому, можливо, він задумав цю книгу як просто сценарій, а потім подумав, може його не купили. Знаєш, у сценаристів є така штука, коли вона... Так і є.
Коля
Він буквально про це розказує, що він прям писав цю книжку, що по ній зняли серіал, і вона так прям написана реально, що ти читаєш, і там просто закінчується глава, і ти такий, ну як в наступній серії, і там щось таке. Вона і написана реально як серіал. Дуже прикро, що цей серіал не зняли. Може, ще колись знімуть? Я б ще і серіал подивився. Це дуже цікаво. Він класно
Костя
пише. Він дійсно круто пише. Мені здається, що з одного боку, я звісно бажаю, щоб у Фоззі були гроші на те, щоб нормально жити. А з іншого боку, я сподіваюся, що він ці гроші заробить на новому альбомі ТНМК, чи може на тому, що люди будуть купляти саме книгу. Тому що, ну, давай будемо чесними, ти багато знаєш українських нормальних серіалів. Ну, він продав би цей сценарій, скоріш за все, якомусь там, не знаю, новому каналу. У мене є великі сумніви, що новий канал би зняв щось нормальне, якісь умовне, я не знаю, якому каналу. І я думаю, що це був гівняний був серіал, не тому, що сценарій гівняний, а тому, що просто робити нормальне. Напханий всякою рекламою.
Коля
Так,
Костя
так,
Коля
так. Щоб
Костя
не можна
Коля
було б
Костя
дивитись. Тому це, напевно, зараз, коли... Бля, от, до речі, як буде українське ремесло? Ремесло, як є таке слово, мені здається, що якось воно звучить погано. Коротше, що в ФОЗЗі, можливо, письменник не того типу, що страждає все життя, і, типу, він, знаєш, 24 роки пише там якийсь один роман. Може, ні. Але він реально круто пише, і якщо у нього не продався цей сценарій, я думаю, що він такий, та... Ох, типу, буде нормальна книга. Я реально дуже поважаю за людей, що так роблять, таке роблять. Я взагалі, знаєш, я що думаю, я, коротше, знайшов нещодавно десь цитату, це скоріш не цитата, Курт Воннеґут, це американський письменник, чи то інтерв'ю якесь було, чи то що, і він розповідав, що... Він казав, що немає сенсу робити якісь речі тільки для того, щоб робити їх настільки круто, щоб бути кращим в світі. Він казав, що речі варто робити просто, щоб отримувати якийсь досвід новий. А новий досвід, це завжди, знаєш, тобі щось дає додаткову цінність в житті просто. І дуже круто робити щось не тому, що ти, типу, я буду найкращим і все, я все для цього зроблю, бо реально бути найкращим, вдається, ну, тільки найкращим, і їх не так багато. А прикольно робити просто тому, що ти отримуєш від цього задоволення. Мені здається, що Фоззі якраз такий письменник, багато хто в душі не викупає, що він пише книги, а пише він круто. І я бажаю ему тисячу років здоров'я. Хай пише
Коля
далі. Все
Костя
ж і питання в мене. Воно таке батьківське. А на що ти взагалі читаєш? Я не про Фоззі. Ну, от взагалі, книги ти знаєш, на що ти читаєш?
Коля
Я не можу нормально відповісти, бо я читаю дуже мало, насправді. Я от намагався згадати, що взагалі я прочитав за останній рік, напевно. І це от, ну, книжка Фоззі, звичайно, а вже ж... Наша обов'язкова рубрика Жванецький, напевно, буде вже. Щось мені, щось я десь, напевно, два тижні тому, я так засумував за Одесою, дістав збірку творів Жванецького «Жаркое лето» і просто трошечки перечитав, ну, прям, Сів і за один день всю книгу перечитав. Всі його твори, всі ці розкази. Дуже цікаво, просто щось, напевно, захотілося трошки Одеси повернути до свого серця. А до цього в мене були комікси. А хоча про комікси я би багато з тобою поговорив. Бо є люди, які вважають, що комікси – це супергерої, і там на півсторінки такий бах, пунік, беньк, як вони там б'ються один з одним. Об заклад б'ються. Для мене комікси – це, я читаю трошки інші комікси, і це такі графічні новели. Я клянусь, я чекав,
Костя
коли ти скажеш, що це взагалі-то вони графічні новели. Чувак, ну серйозно. Ніби це додає якось
Коля
вартості. Ну добре, це як порівнювати, наприклад, порівнюємо Бетмана, якого знімав Тім Бертон, і той Бетмен з Джокером, Дарк Найт, який знімав Нолан. І наскільки ж вони різні? Одна це просто така історія, супергерої, бла-бла-бла, а інша це така важка, психологічна штука, незрозуміла. дуже важко, воно все цікаво. І от такі комікси, от такі графічні новели я полюбляю. Взяти будь-яку книжку автора Алана Мура. В значить «Вендетта». Був фільм навіть знятий про
Костя
це.
Коля
Там, де чувак з маскою
Костя
Гая Фокса. Це реальна
Коля
графічна новела. Це по ній... Це, так, це комікс, так, це оригінал, це комікс. Далі, Френк Міллер, це вже не Алан Мур, але Френк Міллер 300, це 300 спартанців, теж зняли фільм. Спочатку був комікс, який називався 300, а потім по ньому зняли 300 спартанців.
Костя
Ох, чувак, ти зараз, я думаю, що там люди такі, що, який комікс, це ж якась легенда, чуваків, греків, таких, я не знаю, спартанців, одна з легенд, які 150 років, і, ну, може, фільм, звісно, зняли по коміксу, але вона, мені здається, цій легенді більше років, ніж графічні легенди. ці новели існують. Не знаю. Добре, насправді про графічні новели мені цікаво, я думаю, що я попрошу тебе, чи можливо ми зробимо, знаєш як, що я тебе попрошу щось дати почитати, тому що я їх ніколи не читав. У мене є друг Валік, привіт, який дуже їх полюбляє, читає, і мої діти читають, найголовніше. але я реально жодної не прочитав, і мені б хотілося спробувати, тому що я чув багато, що це крута річ, але ось чомусь пройшло повз мене, і я саме та людина, коли, наприклад, почав про комікси розповідати, сказав, що думаєш о коміксі, це коли, там, знаєш, якийсь герой, там, стрибай, і в нього написано, там, п'ю, якийсь, там, бум, чпак, хуяк, що це воно. Чувак, хуяк, це якщо про
Коля
допки на графічні новели
Костя
були. А я реально впевнений, звісно, що це цікаво, тому попрошу якусь пораду. Чекай, чекай, давай повернемось до цих графічних новел. Ну ладно,
Коля
давай. Так от, з останнього, наприклад, одне з найлюбленіших творів моїх, це «Бойцовський клуб». Так от, Чак Паланік, останні дві книжки, є «Бойцовський клуб 2» і «Бойцовський клуб 3», якщо що. І вони обидві вийшли у вигляді чого? Правильно, графічний новел, тобто коміксу. Шмільму. Вони вийшли, вони офіційно від нього вийшли у вигляді коміксу. Чуваки, це такий комікс, що я його читав, читав, я от перечитував його, вже третій нещодавно вийшов, я його купив. І ще вирішив другий перечитати, знаєш, ну там немає ніяких баг, беньків, то все. Це просто історія, але вона розказана трошки по-іншому. Відразу там з малюнками, які треба дивитись, розуміти суть і
Костя
таке. Слухай, а розкажи їй, як в цьому сенсі працює авторство? Тому що, наприклад, якщо Чак Паланік зробив там Бійцовський, Бойцівський, Бійцівський, скільки ще варіантів?
Коля
Бойцовський.
Костя
Бойцовський, дякую. Клуб 2 та 3 у вигляді коміксів, тобто графічних новел. Там, я так розумію, повинна бути людина чи люди, що графіку цю малюють. Це ж не він, напевно?
Коля
Нє, нє. Тобто історія, вона може бути передана також по-різному, і це дуже сильно ще залежить від того, як вона оформлена графічно. І це не будь-який там, типу, береться художник, який може щось там намалювати. Тобто це спеціально підбираються, і там... Зазвичай в книжках таких в кінці показується, які були скетчі, як вони готували, як вони бачили того чи іншого персонажа і декілька набросків, з яких вони вибирали, яким він має бути в кінці кінців і так далі. Тобто це такий, як великий проєкт спільний, де ти не просто як автор написав історію, а ти ще маєш, щоб він був правильно намальований так, як ти його бачиш, коли ти його
Костя
описуєш. А як ти гадаєш, знаєш, як кажуть, що коли людина читає книжки, то в неї працює водночас. Ти, типу, читаєш і сприймаєш слова, і в тебе працює фантазія, щоб уявити те, що написано. І, типу, так мозок працює з різних боків, більш якось тебе заглиблює в те, що ти читаєш, тому що ти уявляєш паралельно. А якщо тобі вже намалювали, чи не забирається частину кайфу від того, що тобі не треба уявляти. Не те, що не треба, твій мозок не уявляє просто, тому що він просто бачить візуального складову. Це частину кайфу не забирає?
Коля
Я б не сказав. Можливо, навіть навпаки, це дає додатковий кайф, що ти маєш розглянути кожен цей тайл з коміксу і зрозуміти і ось ту атмосферу, яку вона зараз передає тобі.
Костя
Ну, це, напевно, знаєш, я подумав зараз, що це як казати, що коли ти дивишся кіно, ти не забираєш...
Коля
Така сама історія. Так,
Костя
не забираєш, чи стій до кайфу, що ти замість того, щоб уявляти, дивишся, як хтось вже це зняв. Це просто і інший формат, так, і тому там і кайф трошки інший. Я знаю, чому тебе питав, на що ти взагалі читаєш, тому що я згадую, що... Я коли був малий, я не любив читати. Ну тобто я там прочитав якісь твори, що типові, типу Робинзона Круза якогось там, щось таке. Але я взагалі був тією дитиною, що не хотів читати. І мене мама ніколи не могла вмовити щось читати, хоча вона постійно читала. І там, наприклад, бабуся теж казала, що треба читати. І я розумію, що вони завжди казали, наприклад, що читати треба, щоб в тебе було розвинене мислення, щоб ти міг нормально, гарно розмовляти. І я зараз, коли розмовляю, чую, що треба було українською, звісно, читати, то помогло б точно. Але мені здається, що мені ніколи не казали, що читати просто цікаво і круто. Ну, типу, це круто, просто треба знайти щось класне. Я на все життя запам'ятав, мені було років 6, напевно, може 7, і я був у бабусі вдома. Бабуся була такою типовою радянською людиною. Ти же розумієш, ми ж з тобою були малими, коли не було компів вдома, і не було плейстейшенів, не було телефонів, яких можна було грати в якийсь там Майнкрафт. Я навіть не пам'ятаю, чим я міг займатися, що бабуся казала, що я фігньою страдаю. Я в прямому сенсі страждав фігньою, тому що не було, що робити. Цікаве. Десь на дворі може було погуляти. Коротше, бабуся каже, зараз я тобі дам книгу, вона дуже цікава, сядь і спробуй її почитати, це точно тобі допоможе бути розумнішим і тобі дуже сподобається. І вона дала мені в руки книгу «Как закалялась сталь». Я там прочитав. Мені здається, що сім сторінок і такий, благаю, не треба більше. І я, звісно, не читав цю книгу. І я думаю, що я принципово не буду її читати. А може, навпаки, в якийсь момент принципово почитаю. Але це якась, здається, пропагандистська радянська фігня. І бабуся з сімірічній дитині така, на, прочитай якусь штуку про громадянську війну на Росії. Дуже класно. Тобі треба обов'язково це знати. Реально я зараз розумію. Знаєш, ти сказав, що ти читаєш менше, ніж хотів би. І я теж саме можу про себе сказати, що я читаю менше, ніж... Але правда в тому, що полягає, що я читаю ровно стільки, скільки хочу. Тому що коли я хочу, я беру книгу і читаю. Просто в моєму уявленні... Що якби я читав більше, то було б краще. Отак, знаєш, я розумію, що коли я читаю, мені подобається, і мені подобається дізнаватись щось нове, і подобається, коли я отримую задоволення від якоїсь якісної літератури. І я такий, було б класно читати більше, щоб я більше прочитав, більше знав і більше отримав задоволення. Але читаю ровно стільки, скільки хочу.
Коля
А у мене трошки інакше. У мене є книжки. Якщо я починаю вже читати, я просто беру книжку і можу її там за вихідні прочитати. Просто максимально весь вільний час я читаю. Тобто в мене немає такого, що я там одну книжку можу читати там рік. Ну, є така одна книжка, я про неї трошки пізніше розкажу. Але взагалі, якщо я щось беру читати, я відразу все прочитаю. В мене вже стоїть на поличці декілька книжок, які б я хотів прочитати, але поки час на них не знайшов. Напевно вже, як ти правильно кажеш, не так вже воно зараз мені хочеться саме ці книжки читати, але якесь буде їх час, я їх обов'язково прочитаю. Давай, якщо повернемось до книжок, які просто мають бути цікавими, щоб зацікавити дітей, то просто має бути правильна книжка. В дитинстві я дуже полюбляв читати, і я перечитав спочатку всі дитячі книжки, потім я якісь такі більш-менш дорослі книжки читав. Наприклад, я пам'ятаю, щось мені було, типу, років 10, я читав «Тарзана». Едгар Райс Берроуз. Потім я читав якісь там вестерні книжки, де там ковбої проти Апачі воювали. Ну коротше, різне все. Все, що міг, все читав, бо мені все дуже сподобалося. Я колись там ще Толкіна прочитав в дитинстві, там Хобіт або Туди і Назад. Щось
Костя
там, так.
Коля
Я дуже багато читав, а потім зараз просто я не можу стільки виділити часу, адже я там... Знаєш, це як деякі кажуть, що якщо ти будеш кожного дня читати по одній сторінці, то через місяць ти прочитаєш 30 сторінок. Це для мене взагалі нічого. Це знаєш, як якщо ти кожного дня будеш проходити 10 кілометрів, то через місяць ти просто...
Костя
Пройдеш 310.
Коля
Підеш на 300 кілометрів, будеш віддома. Це просто хвилинка
Костя
фактів, які нікому не потрібні. Типу 30
Коля
сторінок
Костя
прочитаєш, вітаю просто. Прийміть моє вітання.
Коля
Слухай, я такі безглузді факту обожню. Це як чому Робін Гуд грабував заможніх людей. Тому що в бідних не було чого брати. Ну це такі безглузді факти, коротше. І в мене, знову повертаємось до коміксів, в мене є різні комікси. І це є, знаєш, якщо почитати, подивитися, що в мене є, це є «Скрудж МакДак» історії, класні комікси. Це є «Людина-вентилятор», це такі трешові комікси. Є комікси, наприклад, того ж самого Алана Мура, який називається «З пекла», «Джек Потрошитель», це чорно-біла книжка. Вона дуже така жахлива, це, типу, справжня історія, типу, про того, чувака, як він там різав тих людей, там ці тіла, і ти... Ти це читаєш, ну це взагалі, знаєш, не може стояти на одній поличці, де рядом там скрудж Макдак і там комікс про лайно, чи там ше-ше. У мене різні реальні книжки, книжка про лайно, така у коміксах. Ну коротше, все є. Ну коротше, знаєш, під кожного читача можна знайти щось, що йому буде цікаво. Але мені щось більше цікаве такі важкі книжки, якщо навіть порівнювати всесвіт Марвела і всесвіт DC, то DC він такий найважчий, він більш психологічний. І от дві останні, напевно, книжки, комікси, які я купував, от крім бойцовського клубу, Це Харлін і Джокер «Вбивча посмішка». Чувак, це такий психодел, знаєш, що ти його читаєш і дійсно він тебе тримає просто всю історію і наприкінці там розв'язка і ти такий, та боже, воно ще так намальовано. Якщо в тебе нормально працює уява, то ти можеш читати комікс просто як міні-серіал, подивитись, де вже для тебе намалювали всі ці кадри і як воно має виглядати.
Костя
Прикольно, прикольно. А що саме з книгами? Тому що, може, по коміксу ми запишемо окрему розмову, а саме про книгах що? Тому що це все ж таки інший жанр, інший медіа, інший тип.
Коля
Я б так не сказав, тому що ці комікси, це ж не прості книжечки на 12 сторінок чи ще щось. Це огромні, товстезні книжки на 1000 сторінок, а то й більше. Наприклад, «З пекла» Алана Мура, це така штука. Я її читав дуже довго. вона дуже непроста, і вона психологічно важка. Ну знаєш, ти якщо її повністю, наприклад, сядеш, прочитаєш, то потім я не знаю, чим все це закінчиться для тебе.
Костя
Це її ти рік читав?
Коля
Ні. Ту книжку, яку я читав рік, це книжка, і тут це взагалі окрема історія, це моя, напевно, зараз улюбленіша книжка, це Фрідріх Ніцше, так казав Заратустра. Господи
Костя
боже мій, ти реально та людина, я тепер знаю живу людину, що читає Ніцше. Я так розумію,
Коля
що
Костя
вона або дуже велика, або дуже складна, або дуже велика і складна.
Коля
Ні, вона невелика, але вона складна.
Костя
І
Коля
я її читав по частинах, щось я там прочитав, не зрозумів, потім ще раз. А потім я взагалі перейшов на прослуховування аудіоверсії цієї книжки. Там щось типу 6 годин. 6 годин? Так. І я багато разів переслухував, потім перечитував. І коротше, я настільки пронікся всіми цими історіями Ніцше, що після цього, після цієї книжки, так казав Заратустра, Я вже перейшов, мені сподобався аудіоформат саме Ніцше, тому що читати це дуже важко, це пробую уявити і все це якось, і в мене просто мозок з цим не справляється, а коли я це слухаю як аудіокнижку, мені трохи легше з цим, там хоча б очі відпочивають і я можу просто собі все це уявити, про що він говорить. І після того я підсів на Ніцше, і я прослухав аудіокнижки «Так казав Заратустра», ну і потім багато всього, типу «По той бік добра і зла», «Генеалогія моралі», «Еке хомо», «Антихріст», коротше, все це прослухав. І я такий ніцшеанець тепер.
Костя
Ніцшеанець. Слухай, а ти казав, що читаєш на тільки паперові книги. Розкажи, будь ласка, про досвід прослуховування книг. Я ніколи цього не робив. Тому що, мені здається, це знаєш як читерство. Типу, читати – це важко, а слухати – ніби можна просто, наприклад, їхати кудись там за кермом або просто там, не знаю, в транспорті слухати, і це знаєш як подкаст. Як відомо, в подкастах нічого корисного не буває. І просто ти слухаєш, там половину пропусти, і таки, та бля, похер. Коли слухаєш книги, воно реально схоже на те, як коли читаєш? Чи це все ж таки якийсь інший досвід?
Коля
Це дійсно залежить від того, де ти зараз знаходишся, що ти при цьому робиш. Ну, типу, я, як і подкасти, я їх слухаю, тільки коли або я йду кудись, типу, я сам, я можу відокремитись від всього, що зовні, або дійсно там їду, не знаю, кудись, я в навушниках, я слухаю, я навіть в машині не можу слухати подкасти, отільки в навушниках я от слухаю. І я повністю розумію все, що говорять, отримую всю цю інформацію. Так само і з ось цими аудіокнижками. Типу, я не можу її собі включити фоном і десь паралельно працювати, бо я не буду нічого отримувати, типу, як інформацію. Тому я, якщо хочу прослухати, я вмикаю і тільки, ну, типу, я більше нічим не займаюсь, тільки як слухаю
Костя
аудіокнигу. Ти ж не гай, Юлій Цезарь.
Коля
Ага-га-га. А ти ж не гай
Костя
шумить. Не ліз Юлій Цезарь. Не ліз Юлій Салат.
Коля
Я не можу сказати, що я слухав щось інше. Щось мене, от тільки щось філософське я можу сприймати, як аудіокниги. От Ніцше був, потім я щось, мене далі потягнуло, там був Шопенгауер, Кант, Конфуцій, Сартр, коротше, туди мене понесло. філософію. Але тільки їх я можу слухати по частинах, на паузу поставив, пішов, бо там кожна з цих книжок, вона щось менше 4 години йде. А там є деякі по 9 годин, це не просто за один раз ти сів і прослухав. Типу це розтягується з часом, але інші книжки будь-якого іншого формату я не пробував і мені здається щось воно не зайде. Мені більше так подобається читати, але от Ніцше був важкий для того, щоб його прочитати.
Костя
А які книжки ти читаєш? Бо все тільки я розмовляю і ти взагалі щось... Та
Коля
нормально. ...від того, що ти майже прочитав, так закалялась сталь.
Костя
Майже
Коля
прочитав
Костя
це перші сім сторінок. Я читав якусь кількість художньої літератури. Ну, наприклад, той же Фоззі, так, це художня література. Я нещодавно читав, як і всі. Я бачу, вас цікавить пітьма. Я якусь кількість художньої літератури читаю, але більше, мені здається, я читаю не художню літературу. І я от тільки, типу, позавчора, мені здається, дочитав книгу. українського історика. Він професор історії, що викладає в Гарварді. Його звати Сергій Плохій. Може, я його десь вже згадував в якомусь епізоді подкасту. Я, коротше, дочитав його книгу про Карибську кризу. Те, що англійською називається Cuban Missile Crisis. Мені дуже подобається, як професор Плохій, напевно, про нього треба казати, якщо він Професор, як він пише, тому що він історик і мені здається, що він намагається дуже бути об'єктивним, тому що відчувається, що він не пише на пропаганду. Він пише саме історію, в якій не буває так, що, типу, Радянський Союз переміг і надрав всім жопу, або навпаки, типу, Америка надрала всім дупу. Ні, там в нього більш-менш об'єктивна історія. І мені здається, якщо б нам так викладали історію, як і він пише книги, дуже цікаво з цією кількістю фактів. Не тільки фактів, тому що нам як викладали історію, типу, там, Володимир хрестив Русю в 998 році, чи там... Яка мені, блядь, різниця? Чого це мені повинно бути цікаво взагалі? Згадайте, просто розкажіть краще, а чому він саме обрав взагалі християнство? Чому це було, не знаю, чому ми іудієми не стали? Типу, як він цей вибір робив? Чому? Це ж цікавіше було, які наслідки цього було і які причини цього були. Це цікавіше, ніж знати, що це було в 998 році. І от плохий він і хороший. В 988-му. О, а через... Два тобі за
Коля
історію.
Костя
А через тисячу років народились ми. Може, це якось пов'язано. Бачиш? Коротше, книга про Карибську кризу. Це криза була пов'язана з тим, що Радянський Союз встановив на Кубі ядерну зброю. А Куба знаходиться щось типу в 90 милях, чи навіть менше, від американського узбережжя, від Флоріди. І, звісно, Сполученим Штатам це не сподобалось. І я не знаю, хто читав новини, що там недавно, вже зараз, блядь, в 24-му році, імпотентна країна Росія, тому що вони ж не можуть зробити нічого, я знаю, продукувати якісь сенси, якесь значення для цього всесвіту, що мало б якийсь приємний або важливий сенс, вони не можуть. Тому вони тупо роблять все по колу, що вони вже робили. Вони подивились, так, що ми робили, щоб нас помітили. Ми розпочали війни, ми розпочинали кризи, і там нещодавно вони реально прислали свій флот на Кубу. Я думаю, блядь, це просто, знаєш, це було, карибська криза була в 62-му році. Тобто минуло скільки, 60 років. І вони такі, а що б можна ще зробити, знов відправити якийсь свій військовий флот на Кубу. Це просто торба. І книга дуже прикольна, якщо повертатись до книги. Вона дуже прикольно розповідає, знаєш, в альбомі «Танок на Майдані Конго» є скіт «Маленька людина», так? Щось таке. Де це, типу, я
Коля
маленька
Костя
людина, я в політику, типу, не лізу.
Коля
У
Костя
владі всі крадуть, але вони знають ліпше, типу, як країну керувати. Ну, вони і таксисти.
Коля
Я роблю головне, я пишу коментарі, я роблю репости. І репости,
Костя
так. Тож це буду робити, так. Так. Я реально забув, що я хотів сказати цим, тому що не треба ніколи розпочинати історію про книгу про скіти про танок на Майдані Конго, це завжди погана ідея буде, тому що з моєю пам'яттю, з вірогідністю 90% ти забудеш. Але...
Коля
Ти, напевно, хотів сказати, що ще Танок на Майдані Конго знімають прикольні відео. Там є повна історія України за 5 хвилин. І нещодавно вони зняли також Конституцію України в такому реп-пісні, але вони розповідають про Конституцію, і це прикольно.
Костя
Додамо це в шоу-ноти. Нагадай, будь ласка, коли від них нам перший платіж повинен зайти? за
Коля
рекламу. Ні, вони просто роблять дуже круту справу. Так,
Костя
так, я жартував.
Коля
Та не
Костя
маю великий респект, тому так. Я згадав. Є таке у багатьох людей таке уявлення, що у владі якісь розумні люди, і якщо ж вони там якісь президенти, то вони ж точно розуміють, що роблять. І це, от книга Сергія Плохова, я не знаю, чи відмінюється його прізвища, напевно так. Це дуже крута демонстрація. Тоді президентом Сполучених Штатів був Джон Кеннеді, лідером, секретарем центральним, головним, хто там був в Радянському Союзі, головною людиною був Хрущов, Микита Хрущов. І це, в принципі, книга про те, як вони дебільно вчиняли, і як вони обидва своїми діями майже привели світ до того, що він зник у тому вигляді, що ми його знаємо. І це дуже прикольно читати і розуміти, що дорослі люди реально обрані бути головними у двох головних державах у світі. Вони просто не можуть домовитись про елементарні речі, тому що тоді терапевтів не було, наприклад, і вони не могли піти вилікувати свої якісь травми і зрозуміти, що, в принципі, з людьми можна ротом розмовляти. Якщо це робити, то інколи деякі проблеми зникають. Оце останнє, що я прочитав, дуже раджу. Сергій Крутий, український історичний професор.
Коля
А що до цього ще ти читав?
Костя
До цього я теж читав його, але якщо щось інше згадувати, я буду чесним, я людина проста, я колись знав, що ми будемо говорити про
Коля
книги,
Костя
тому що я ставив запитання, я собі записав, які книги мені запам'ятались за останні роки, тому що, в принципі, я читаю більше, як казав, не художні літератури. Мені дуже сподобалось, в червні 22-го читав Є такий американський астронавт Скотт Келлі. Він як лисий з Brazzers, тільки він астронавт, реальний астронавт. Книга називається Endurance. Він, коротше, Скотт Келлі, чувак, що астронавт, якому зараз належить рекорд з найдовшого безперервного перебування на космічній станції. Мені здається, що він чи один рік, чи трошки більше року був на космічній станції, і це було таке дослідження, як довготривале перебування в космосі впливає на людину. І це підготовка для того, щоб колись люди на Марс полетіли. Космос дуже цікава тема, ну мені принаймні дуже цікава, але я нічого про неї не знаю. Ну, про те, як люди готуються до того, щоб стати астронавтом, космонавтом, неважливо, я нічого не знав. І от цей пан Келлі, у нього є брат-близнюк, який перший вирішив стати астронавтом, і Скотт просто пішов по його стопах і вирішив зробити як брат.
Коля
Вибач, це не ті брати, які... Один був в космосі, інший, типу, ні, а потім їх якось там доглядали лікарі, типу, на скільки там щось змінилось. Абсолютно
Костя
вірно, в цьому була частина ідеї, що... Ну, у нього брат теж астронавт, але поки Скотт був цей рік в космосі, Його брат, не пам'ятаю, який звати, був на землі, і потім, коли Скотт повернувся, через те, що вони одного віку, і в них однаковий ДНК, і все інше, вони, в
Коля
принципі,
Костя
стан здоров'я в них плюс-мінус однаковий, їх досліджували так, наскільки змінились в них якісь показники, і так, так, це вони. І це той самий Скотт Келлі, який... Він вже певний час не є астронавтом. І це той самий Скотт Келлі, що підтримує програму United24. Тобто він амбасадор України. І це той самий Скотт Келлі, що в Твіттері ще два роки тому він просто знущався над російською головою якогось роскосмосу Рогозіним.
Коля
І кепкував з нього. Він
Костя
дуже прикольна людина. І ця книга, напевно, мені більше сподобалась не тому, що він там каже, знаєш, оцю якусь астронавтську історію, типу, я там літав на літаках, тому що до того, як ти починаєш бути астронавтом, ти довго літаєш на якихось, типу, винищувачах і випробовуєш якісь нові літаки, і довго-довго ти пілот звичайних літаків до того, як ти починаєш бути астронавтом. І він розповідав не про те, що він найкращий літав, або був найвправнішим, а він навпаки розповідає, як йому було важко, де він не міг споротись сам, де він через те, що переслідував свою мрію, де він загубив стосунки зі своєю першою дружиною, де він був поганим батьком, як він знайшов другу свою дружину. І те, наскільки чесно він розповідає про якісь штуки, про те, від чого йому треба було відмовитись заради того, щоб він став
Коля
астронавтом,
Костя
Це дорожче, ніж прочитати про саме перебування на космічній станції. Або, знаєш, якщо про саме перебування, він там описує, як він розуміє, що йому, наприклад, попереду ще 7 місяців, типу, знаєш, в якийсь момент ще було бути там в космосі, а він просто мріє про те, як там в душ сходити, звичайний душ, який всюди можна на Землі зробити це. І про те, наскільки самотньо може бути в космосі, а самотньо може бути і на Землі, якщо чесно, Але, короче, оце у людини є унікальний досвід, і він міг би зробити те, що робили в Радянському Союзі, знаєш, коли там Гагарін повернувся з космосу, і всі розповідали просто, який він там сміливий і все таке, хоча без... Ну, без пізди, як кажуть, вибачайте. Гагарін був реально сміливий, тому що там, якщо почитати, як він згадував, там реально тоді не було настільки комфортно астронавтам, як зараз, а зараз їм некомфортно. Але Келлі, замість того, щоб розповідати, як він доблесно цей рік провів, він розповідає якусь таку дуже людську, дуже правдиву історію, і це дуже круто. Я раджу всім, хто хотів би всім, нікому всім не раджу. Тобі раджу, якщо тобі цікаво, про людську історію чоловіка, тому що нам з тобою легше себе ідентифікувати. Чоловіка, який хотів щось досягти, якоїсь мети. І тут насправді неважливо, чи це рік в космосі пробути, чи записати класний подкаст. Давай зробив вигляд, що це неважливо, що це схожі досягнення. І можна прочитати просто про те, як він цей досвід відчував і як він сприймає його зараз. Ще таке читав, наприклад.
Коля
А є якась книжка, яку ти дуже хотів прочитати, але все ніяк, дійти до неї не можеш?
Костя
У мене однієї такої немає книжки, але в мене є в айфоновських нотатках, в мене є замітка, яка називається Reading List.
Коля
І,
Костя
знаєш, як зазвичай відбувається, я вниз цієї замітки, тобто в те, що, типу, останнє я додаю, я додаю якусь книгу, і зараз, наприклад, у мене остання Принця Гаррі книга, здається, так вона називається, якщо, ну, типу, запасний.
Коля
Принця полукровки Гаррі Поттера?
Костя
Так, саме вона. І я зазвичай додаю внизу цієї замітки якусь книгу і беру її, читаю. І потім я її звідти видаляю, тому що я її прочитав. А всі ті, що зверху там написані, я 150 років вже хочу прочитати і не можу. Тупо не можу. Тому у мене там є цілий перелік того, що я б хотів би. Те, що мені хтось радив колись. Типу, знаєш, є книга про економіку, що називається «Фрікономіка». Це
Коля
якийсь був
Костя
бестселлер, але це типово, я мені здається, якась бізнес-література, яку всі радять, але це книга, знаєш яка? Я 100% впевнений, що ти знаєш такі книги, коли у автора, у якоїсь людини є якась ідея. І йому хтось каже, слухай, напиши про це книгу, а про це не можна писати книгу, тому що ідея в нього, наприклад, я читав... Мені, насправді, вона сподобалася своєю ідеєю. Вона називається No More Mr. Nice Guy. Типу, досить бути добрим чуваком. І ця книга, вона для чоловіків, в принципі, про те, що якщо ти хочеш бути щасливим, не треба намагатися задовільняти інших, просто прислуховуйся до себе. От сказати сенс цієї книги і головну ідею, про яку він розповідає, це 15 секунд. І чувак такий, ну напишу книгу. І в таких книгах авторам доводиться повторювати ідею знов, і знов, і знов, і знов. І
Коля
ти, коли читаєш таку книгу, такий, бляд, я вже зрозумів, будь ласка, ну давай щось нове.
Костя
Я більшість таких книг просто починаю читати і кидаю читати потім, тому що я не можу. І мені здається, що фрікономіка, яку багато мені радили, вона приблизно така. І в мене є цілий перелік таких книг, що я хотів би прочитати, І мені здається, що, типу, для розуміння якогось підвищення власної бізнесності було б класно. Типу, знаєш, є Насім
Коля
Талеб
Костя
про чорного лебідя теж. Я навіть купив, я читаю на Кіндлі, я купив її собі, я відкрив, почав читати, і вона якась така мутерна. Я прочитав сторінок 15, мені здається, і вирішив, що... Напевно, я поки не настільки розумна людина, щоб читати таку літературу. Я закрив і пішов читати щось про футбол.
Коля
Слухай, ти знову говорив про якусь ідею, що досить бути гарною. Найс гай. Так, чувак, це ідея стоїцизму, і це, як я кажу, що я багато слухаю про філософію, і я розумію, що я от всі, ну, багато ідеї з бізнес-книжок, Це просто інша обгортка якихось філософських ідей, яким вже мільйон років, але їх просто так перепакували по-новому. Типу, знаєш, зробили новою ідеєю, як це можна продавати. Це такий маркетинг-маркетинг. Просто беруть якусь ідею, змінюють її. І потім продають, як такий крутий, супер-крутий бестселер, там, типу, от я завжди нічого ніяк не вмів, а тут я оп, раз, тисяч, пунь, хоп, і в мене мільйон доларів. І всі такі, о, я прочитаю таку книжку, бо якщо я її прочитаю, в мене теж буде мільйон доларів, але тільки мені спочатку треба прочитати цю книжку. Вони читають, і нічого в них
Костя
немає. І
Коля
коротше, щось мені здається, що якби люди більше читали якихось філософів різного часу, то всі ці бізнес-книжки, вони не були б такими продаваємими, бо то насправді ті самі ідеї. Ну от ти, наприклад, ти кажеш, ти читаєш багато бізнес-книжок. І різних інфлюенсерів. Це як вплинуло на тебе? Чи взагалі воно якось тобі допомогло? Чи просто воно десь все одно відкладається в мозку і потім якісь рішення ти приймаєш в залежності від того, що ти там прочитав чи не прочитав? Чи ти читаєш, розумієш, що це фігня, відкинув книжку і все. Слухай, ну
Костя
насправді, я думаю, що якби я не читав бізнес-літературу, я б зараз не записував цей подкаст на розкішній яхті на берегах Адриатики. Бля, аж прикро стало. Ні, давай, якщо серйозно, і казати, я ж не бізнес-літературу читаю, а... Просто не художню літературу. І мені вона допомагає, дійсно. Тому що, мені здається, в мене якийсь такий своєрідний прорив. Він трапився, коли я прочитав книгу. І я вибачаюсь перед всіма, хто мене знає, тому що я всім про неї розповідаю. Вінстона Черчилля. Здається, вона називається...
Коля
Все, пішов сраку. Дякую.
Костя
Вона називається «Друга світова війна». І це там шість томів і джерів, здається, щось таке. Коротше, вона супервеличезна. Я її прочитав з другої спроби, і я її читав все літо, тупо майже кожен день. Але це одна з найкращих книжок, що взагалі я колись читав. І через те, що як вона написана... Тому що вона написана доволі класно, з купою цікавої інформації, і через те, що, скажімо так, не кожен день є можливість почитати книгу, яку написав чувак, що керував однією з найбільших імперій в світі. Ну, якщо чесно, найбільшою, коли...
Коля
Вибач, але якщо в тебе є ця книжка, то ти можеш кожен день читати.
Костя
Я в принципі так і роблю. І коли я прочитав, вона в мене є, дійсно, і коли я прочитав, в мене стільки якихось штук про світ, які я раніше не розумів. Їх з'явилася така кількість, коли кажуть, що є пробіл у знаннях якихось.
Коля
І
Костя
мені дуже допомагає, коли читаю якісь книги про історію, наприклад, я розумію, чому якась країна така, а така країна така. І чому ці люди не дуже люблять цих людей, а з цими людьми, наприклад, вторично якось співпрацюють. І мені здається, що це все, якщо б я був на сесії у терапевта, він мені би сказав, що це намагання просто тривогу знизити. Тому що, як коли в світі дуже багато невідомого, то дуже багато тривоги. А коли я вчитаю і розумію таки, а, так ось чому, наприклад, Сербію, чому Сербія не дуже полюбляє американців і, відповідно, зараз не дуже полюбляє українців. І ти просто прочитаєш
Коля
книгу
Костя
якусь такий, а, так от воно що. І якісь події стають більш зрозумілими, передбачуваними, і світ стає цікавішим і не таким однобоким. Мені здається, що книги мені дають ось це розуміння, що вони дають мені факти, які допомагають зрозуміти, що світ не чорно-білий, і зазвичай він дуже складний. Але дуже цікавий. І це, напевно, якщо про інформацію з книжок, це найголовніше, що я отримую з них.
Коля
У мене так само є декілька таких, це не інфлюенсери, а такі різні книжки, які цікаві, які не художні. Щось мені здається, що художня література, я не знаю, зараз в житті стільки всього відбувається, що чогось такого, щоб просто ще почитати і поринути в якусь атмосферу, в нас стільки атмосфери зараз класної. Можна
Костя
трошки
Коля
менше
Костя
атмосфери,
Коля
будь ласка. От так, можна це трошки в книжку віддати. Тому я думаю, що в мене теж з тих рідінг лист, який в мене стоїть в шафі, він також здебільшого з таких книжок, які не художні, і вони більше пов'язані з якимись такими цікавими історіями про конкретні речі, про щось таке. Залишилось тільки знайти час на це. Так. Все це прочитати.
Костя
Так, так. Ти знаєш, коли казав про ту історію про те, що якби ж люди більше читали філософів, то інші книги сучасні, наприклад, вони продавались більше. Це знаєш, я не читав цю книгу, якщо чесно, але знаєш про книгу Джозефа Кемпбелла «Тисячоликий герой». І Кемпбелл, він, здається, був дослідником міфів. І він дослідив тупо міфи, ну, я не знаю, не всіх, напевно, але дуже багатьох народів. І чому, я так розумію, чому ця книга... Бля, це дуже круто. Я зараз розповідаю про книгу, яку я не читав. Але похер. Я так розумію, що вона так називається «Тисячоликий герой», тому що у...
Коля
У
Костя
всіх народів міфи майже однакові. Тобто це може бути, знаєш, у греків там це може бути Бог, що там є на Олімпі десь, або підніжжя Олімпу. У українців це буде якісь козаки, наприклад. У італійців це буде
Коля
щось. Типа є певний алгоритм, за якими відбуваються
Костя
події. Так, є національний якийсь міф, і він у всіх народів абсолютно однаковий. Просто там він трошки приймає різні вигляди. Десь це може бути одна людина, десь це воїн може бути, а десь це може бути якийсь монах, але шляха, який вони проходять... і те, завдяки чому вони стають легендами і про них складають міфи, це одна та сама історія, просто тисячі разів її розповідають, трошки змінюючи деталі. І коли ми зараз йдемо в кіно, наприклад, на якийсь там Marvel,
Коля
або читаємо
Костя
Marvel комікс, або йдемо в кіно на якийсь їх чергове кіно, це теж тисячоликий герой, просто знятий трошки по-іншому. І все. Тому... Ну, так. Якби люди більше читали, то люди би більше читали. Я думаю, що, як чесно, це єдиний висновок, що я можу зробити. Тому що, ну, типу, ми ж читаємо не тільки для того, щоб факти дізнаватись. Є в цьому
Коля
просто
Костя
так. Наприклад, я не знаю, от я хочу почитати книгу Прінца Гаррі. Прінца Гаррі полукровки, Гаррі Поттера, так. І я не думаю, що я там знайду якісь факти, що, знаєш, без яких мені якось зараз некомфортно, і я не думаю, що він розповість в своїй книзі щось, або його, я майже впевнений, що там якийсь гост, як буде, гострайтер української. Оце людина, яку... Так і буде. Так і буде гострайтер. Добре. Так. Його якийсь гострайтер, я не думаю, що розповість мені щось, без чого мені зараз важко живеться. Або щось я щось знаю, і він такий, ого, ну все, тепер я прям пазл на місце став. А це просто я хочу почитати по кайфу, тому що я зараз передивляю серіал «Корона» і хочу почитати людину, яка в цьому серіалі вже є. Чому би і ні?
Коля
Ти ще казав про тисячоликого героя. І я згадав, що я колись цікавився також іншим. Це, напевно, такий герой. Це як архетип в фольклорі. А я колись цікавився ще один дуже цікавий архетип фольклорі, який називається Трікстер. Він в різних фольклорах, він типу різний. Це може бути там ворон, може бути лис. У нас це якийсь там... На Росії це там Іван Дурак. У нас там лис Микита або там казак Мамай. І в різних міфологіях є різний такий архетип трікстера, який завжди десь є, він таке щось робить. Про це цікаво почитати, але це також цікаво дізнатися, що кожен народ в свій час видумував одне й те саме. Майже ті самі історії, як ти кажеш, про герої, але про трікстера вони трошки відрізнювались. Але ось цей архетип, він так само є зараз у всіх. Здебільшого в серіалах той самий Доктор Хаус. Це ось такий типічний трікстер. Так, так, так. Він не може бути, типу, позитивним або негативним героєм. Він такий, він наче робить добро, але через таке, через таку трошки негатив такий, тобто він не такий, як всі. Це такий окремий архетип, і він так само просто виникав в різних народах, в різні часи, і це так само було. Я думаю, що багато всього построєно на тих самих шаблонах, алгоритмах, як воно, всі ці історії, як вони створюються, але просто змінюються назви, змінються ситуації, змінються часи, змінються оточення і то все, але сама історія, вона як була, так типу і залишається.
Костя
Так, це якщо просто, знаєш, останні, не знаю скільки, 15 років згадати, я не дуже багато прикладів можу знайти, але, як мінімум, ти згадав Доктора Хауса, мені здається, що якщо там, знаєш, Брейкінг Бед згадати, де там головний герой, він теж, якби не можу сказати, що він робить добро, хоча в якомусь
Коля
сенсі
Костя
він теж такий трошки поганець. Там є якийсь спін-офф Better Call Saul, де теж герой. Ти, типу, можеш йому симпатизувати і знаходити, що він робить щось хороше, не дивлячись на те, що він взагалі злодій. Бо там, я не знаю, коротше, зараз таких історій досить багато. Джокер той самий. Джокер, так,
Коля
Джокер,
Костя
Локі.
Коля
Так, так, так,
Костя
то все вони.
Коля
Тобто
Костя
вони і, в принципі, вони дійсно цікаві. Цей наратив також цікавий і мені здається, що це дійсно буде повторюватись далі і далі. Коротше, я так розумію, що ми собі обидва читаємо більше не художні літератури, чим художні. І це, напевно, крутий маркер того, що ми обидва не емпатичні, не розвинені і взагалі тупі. І, як казала наша вчителька російської літератури Антоніна Семенівна, можемо тільки робити, що дивитись порно і пити пиво. Годі базікати!